Палац побудовано 1806 року бельгійським архітектором Луї Монтоє з англійським парком на замовлення гетьманича Андрія Кириловича Розумовського, третього сина останнього гетьмана України.
Він був єдиним сином свого батька, народженим в Україні — місті Глухові, Слобожанщині. У Відні виконував роль посла Російської Імперії у доволі складний час Наполеонівських війн.
Промо-відео проєкту Інтерактивний український Відень з видами палацу Розумовського можна переглянути на → FB TUMA.
Rasumofskygasse 25, 1902 © August Stauda // Wien Museum
Palais Rasumofsky © Josef Lex // Flickr
Кирило Розумовський та музика
Кирило відрізнявся прихильністю до просвітництва, музики, грав на турбані. При його свиті проживала капела музикантів з його рідного дому, які грали козацьких, народних та церковних пісень українською мовою. Тим так сильно був захоплений парох Греко-Католицької церкви Св. Варвари у Відні о. Іван Ольшавський був, що запросив їх співати подячну службу Божу у Візантійському обряді. В той час її також виконували у тоді ще греко-католицькій Почаївській лаврі, православних храмах давньої Київської митрополії та козацьких поселеннях Тамані.
Palais Rasumofsky, 1830 © Carl Vasquez
Людвіг ван Бетховен, п’ята і шоста симфонії та “Квартет Розумовського”
Другою особою, яка захопилась у Відні українським співом був композитор Людвіг ван Бетховен. З доброчинної ласки гетьманича він мав змогу працювати та творити у Відні. Тут він знайомиться з твором козака харківського полку поета Семена Климовського – “Їхав Козак за Дунай”. Він пише свою обробку “Die schöne Minke”. Також відкриває для себе полтавську пісню «З-під Києва до Лубен» та багато інших, на основі яких створює та присвячує меценату гетьманичу п’яту та шосту симфонії та три смичкових твори «Квартет Розумовського».
Нащадки Розумовських в Австрії та Україні, їхня діяльність
На старість літ графа гетьманича позбавляють його титулу, і він одружується із німкенею Єлизаветою графинею Тун, а потім Констанцією графинею фон Тюргайм. За перехід від православ’я у католицизм гетьманича Розумовського частково позбавляють пенсії. Він помирає, не маючи нащадків.
Засновники проєкту ІУВ Лідія Акришора та Тарас Піняжко біля Палацу Розумовського у Відні. Серпень 2021. (с) Яромир Бабський
Лінію українського гетьманського роду у Австрії продовжить його брат Юрій, живуть і до нині. Вони пам’ятають про своє українське коріння та заповіт Івана Мазепи і на початку Першої світової війни молоді Розумовські воюють у рядах Австрійської Армії на Галицькому фронті з царським військом, подібно українським Січовим Стрільцям.
Ще перед війною молодий правнук гетьмана Кирила, Каміль відвідав напередодні Першої світової війни рідні місця, брався за відбудову прадідового палацу у Батурині. Бажаючи поставити пам’ятник на місці родової садиби у с. Лемешах, змінив думку та побудував тут земську школу ім. прапрабаби Наталки Розумихи на Чернігівщині. Саме так на Чернігівщині з’явився перший приклад української народної сецесії авторства Івана Якубовича.
У 30-х роках родина Розумовських підтримує національно-визвольний рух України, інформує світ через пресу про право українців на свою незалежність, пропагуючи незалежність Карпатської України.
З початком відновлення незалежності України 1991 року родина часто відвідує рідні козацькі краї, про що сповіщає місцева преса. Один з нащадків Грегор Розумовський надавав салон Розумовських (Salon Razumovsky) на Жаквінгассе (Jacquingasse 57) для проведення благодійних концертів зі збору грошей для лікування потерпілих цивільних жертв Майдану.
Варто зазначити, що аналізуючи історію українських пам’яток у Відні, особливо україномовну пресу у Львові 1930-х рр., палац Розумовського зображається як один з пам’ятників української історії. Саме тому наступні знаки — меморіальна таблиця від Газпрому на фасаді палацу Розумовського та фігура козака на гербі Московського Політехнічного Університету, особливо читаються як політичні маніпуляції з боку Росії.
Література
- Акім Галімов. Фільм “Скарби нації. Україна. Повернення своєї історії — Фільм третій” з Грегором Розумовським, Телеканал 1+1, 19.01.2019.
- Іван Німчук. Церква святої Варвари у Відні // Газета “Діло”, 3.10.1925, №220. – С. 2. в libraria.ua.
- Іван Німчук. Нащадки Розумовських у Відні // Газета “Діло”, 14.09.1926, №203. – С. 2. в libraria.ua.
- Слідами гетьмана Розумовського у Франції, Українська історія – маловідомі сторінки, 20.12.2018.
- Rasumofskypalais — Wien Geschichte Wiki.