Доктор Дмитро Мудрецький, юрист, український волонтер для військових частин Української повстанської армії. До 80-ліття створення УПА.

Дмитро Мудрецький (18.10.1887, Любачів – 02.05.1945 Маутхаузен).
Син Андрія Мудрецького та Розалії з Пачківських, у Любачеві, парцеля Число 230.

Навчався в українській чоловічій гімназії у Перемишлі. Поступив на правничий факультет Львівського університету. Під час його перебування весною 1915 року у Любачеві, місто було окуповане російськими військами. Дмитра заарештовано за підозрою у “мазепинстві та українофільстві”. За протоколом прослуховувань, складеного окупаційною владою 24 квітня 1915 року, під час обшуку було виявлено 12 одиниць ворожої пропагандистської «мазепинської» літератури, за що його і ув’язненили. Через успішний контрнаступ австро-угорського війська, та відступу росіян, його було звільнено з ув’язнення (1).

З розпадом Австро-Угорської імперії, молодий кандидат у юристи Дмитро, 1 листопада 1918 року, разом з українською інтелігенцією перебирали владу та сформували державні структури міста Любачів, яке входило до складу ЗУНР (2).

23 листопада 1924 року у церкві Св. Варвари у Відні він одружується із Софією Яремчак (17.08.1898, Відень – 1974, Відень). На їхньому вінчанні у церкві за свідків були: колишній міністр Торгових справ ЗУНР і посол ЗУНР у Відні Др. Володимир Сінгалевич та професор, отаман Іван Коссак, колишній військовий аташе УНР у Італії (3). Брат Софії, Михайло був військовим Легіону Українських Січових Стрільців (4).

Пов'язані будинки

Після одруження перебирається до Чесанова, де відкриває адвокатську кантору, наймає нових працівників (5). Разом з іншими новоприбулими українськими випускниками вони розпочинають піднімати культурне та політичне українське життя у місті (6). Він знайомиться з іншими українськими діячами, і засновує з ними автобусне підприємство, яке обслуговує місто (7). Серед власників спілки був і видатний військовий і політичний діяч, останній голова УВО, сотник Юліян Головінський. Про діяльність останнього в українському визвольному русі доктор Мудрецький не мав гадки. Після раптового арешту Головінського польською поліцією, вже на другий день 21 вересня у нотаря розпочались обшуки (8). 30 жовтня, сотника Головінського було вбито при транспортуванні на допит біля м. Бібрки. Уся Чесанівщина сумувала за цією втратою.
Адвокат Дмитро Мудрецький, якого підозрювали у зв’язках із українським підпіллям, намагаючись довести свою непричетність, під кінець покидає Чесанів, та перебирається до свої тестів Яремчаків до Відня (9).

У Відні він відходить від українських справ, стає адвентистом сьомого дня. Провадить канцелярську діяльність у Відні. За іншими даними, він провадив також канцелярську діяльність у місті Радзін (10). Проте влітку 1943 року доктор Дмитро Мудрецький прибуває з Відня на Волинь, з метою передачі медикаментів відділам УПА (11). Відень був відомим місцем, де підпілля УПА наводило контакти з іншими членами руху опору аліантів, через студентство, яке відвідувало під час канікул своїх рідних в Галичині (12). Проте взимку 23 січня 1944 року за це його було заарештовано Ґестапом, у містечку Березне, Тернопільського повіту і відправлено до Відня (13). У Віденському міському архіві у фонді Картотеки Гестапо збереглась його справа і фото з особовою карткою та фотографією (14). 9 лютого 1945 року доктора Мудрецького було відправлено до концтабору Маутхаузен, де він отримав тюремний номер 127081, який таврували на руці полоненим (15). В німецькому архіві жертв Нацистського режиму у Арольсені зберігаються справи і особові карти полонених концтаборів, серед яких і особова карта Дмитра Мудрецького. На сьогодні вони доступні в онлайні сторінці архіву. З неї довідуємось, що доктор був одружений, мав двох дітей та проживав у Відні у 18-му районі Відня на Тюркеншанцштрасе 1, громадянство польське, віровизнання римокатолик. Його ріст становив 1,65 м, мав сіре волосся, сині очі, володів п’ятьма мовами. Через три місяці, 1 травня 1945 року з табору його переводять до Блоку Ч. 8, де він помирає від слабкості кровообігу у товстій кишці у четвер 3 травня (16). Через два дні табір звільнять американські війська, а 8 травня Третій Рейх підпише капітуляцію.

Місце поховання доктора Дмитра Мудрецького, українського волонтера для військових частин Української повстанської армії, мабуть, ніколи не вдасться знайти. Проте на могилі його дружини Софії Мудрецької Яремчак на Heiligenstädter Friedhof (Поле N, Ряд 9, Номер 13) є викарбуваний величний тризуб та напис імені чоловіка з датою народження і смерті.

Цікаво, що на цьому цвинтарі (Поле А, Ряд М, Номер 46) також є похована жертва іншого, смертельного ворога українського народу – Московії, поетеса Іванна Кароліна Малицька Федорович (17.02.1893, Відень – 25.10.1945, Відень), вона ж Дарія Віконська. При спробі потраплення московських агентів СМЕРШ до її власної квартири у Відні, не бажаючи опинитися в радянській катівні, вона викинулась з вікна, і померла (17).

Син Дмитра і Софії Мудрецьких, Любомир (10.03.1927, м. Любачів – 06.05.2001, Відень) став видатним художником, з відновленням незалежності України підтримував тісні контакти з українськими інституціями, організовував персональні виставки (18). Похований у Відні на Євангелистському цвинтарі Зімерінг, поряд з підстаршиною УГА Володимира Павлюка (Поле 12, Ряд 2, Нр. 28).

Про УПА і умови проживання у концтаборі Маутхаузен розповідає також колишній в’язень, ветеран Другої Світової війни, який пережив Голодомор, інженер, харків’янин пан Ігор Маліцький. Про це можна послухати на відео (18 хв.) у Відні 2019 року, відео на місці табору та почитати у інтерв’ю в рубриці «Українці» на storinka.at.

Література:

1. Перемишль та Перемиська земля протягом віків, НТШ у Польщі, Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної наукової конференції, організованої Науковим товариством ім. Т. Шевченка у Перемишлі, під ред. Степана Зборовського, Перемишль – Львів, 1996, с. 165.
2. Полеві духівники Української галицької армії, видав. о. Іван Лебедович, Вінніпег, 1963, с. 37.
3. Traungsprotokoll der Griech. Kt. Zentralpfarre St. Barbara. Angefangen am 30.03.1919 – 1933, Tomus IV, Folie 129.
4. Selbstmord eines Postbeamten. Weil ihn Frau und Kind verlassen hatten//Das neues Wiener Tagblatt, – Wien, 22.10.1929 – Nr.292, S. 6.
5. Дрібні оголошення/Оголошення // «Діло», – Львів, 14.06.1930, – Ч. 129.
6. Грабець В. З бувальщини Нового Села коло Чесанова в Галичині 1826—1944 / Василь Грабець ; Науковетовариство ім. Шевченка. Український архів. — Т. XVІІІ. — Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1967. — 103 с.
7. Бородач В., Стежками рідної землі, Бредфорд, Канада, 1970, с. 164.
8. Макар Володимир, Сотник Юліан Головінський // Альманах “Гомону України”, Число 70, Торонто, 1990, с. 62.
9. Бородач В., Стежками рідної землі… С. 168.
10. Там само.
11. Волошин Л., Львів оглядав картини Л. Мудрецького // Вісті СУФА, Відень, Ч. 28, Листопад, – 1994, с. 205.
12. Кухар Р. Віденська «Січ», Київ, УКПС «Кобза», 1994, с. 113.
13. Гордіїв вузол // «Свобода», Нью-Джерсі, -26.02.1977, – Ч. 45, с. 5. Ksenya Kieburzinski, Ukrainian prisioner of war publications // The Halcyon – Newsletter of the friends of the Thomas Fisher rare book library, – University of Toronto Library, – Toronto, – Nr. 52, – 2013, p. 13. Gestapo Opferdatenbank. Mudretykyj Demetrius. // https://www.doew.at/personensuche
14. WstLA, 2.5.2. K1. Gestapo Kartei, Mudretzkyj Demetrius. 18.10.1887.
15. https://arolsen-archives.org/suchen-erkunden/suche-online-archiv/ Heftlingspersonalkarte Mudretzkyj Demetrius. https://collections.arolsen-archives.org/de/document/1643319
16. Demetrius Mudretzkyj 1887 – 1945// Raum der Namen. Die Toten des KZ Mauthausen / https://raumdernamen.mauthausen-memorial.org/index.php?id=4&p=134748
17. Schwester, leg die Flügel an! / A. Paslawska, H., Kainzbauer, A. Woldan, VNTL-Klasyk, Lwiw, 2019, S. 337.
18. Мудрецький Любомир, впровіднє слово Володимира Янева на відкритті виставки, 9 червня 1989 р., Український Вільний Університет, Мюнхен, 1990, с. 3.
19. Любомир Мудрецький / Енциклопедія Сучасної України / https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70312