Філарет Михайлович Колесса (17.07.1871, село Татарське, тепер село Піщани Стрийського району Львівської області – 3.03.1947, місто Львів). 

Дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Присвятив своє життя для розвитку та збереження українського народного мистецтва, думки та музики.

Філарет Колесса мав два брата – Олександра та Івана Колесса. Мав трьох дітей: Микола Колесса, Дарія Колесса-Залеська та Софія Колесса-Сондей.

Великий вплив на музичні та фольклорні зацікавлення молодого Філарета Колесси мав його старший брат – Колесса  Іван Михайлович. За його настановами  Колесса активно збирав народну творчість, опрацьовував народні пісні для хору, вокальних ансамблів.

А також на його життєве бачення сильно вплив його інший брат – Олександр Михайлович Колесса. Він був літературознавцем, мовознавцем, а також активним громадсько-політичним діячем.      

Народився  17 липня  1871 року у селі Татарське, тепер село Піщани Стрийського району Львівської області.

З  1878 року навчався у навчальному закладі міста Стрия (тепер Стрийська школа № 7). У ці роки він тільки починав свій шлях, але його рідні вже допомогли йому визначити свій шлях.

У 1891 – 1892 навчався у Віденському університеті. 

Після закінчення гімназії, під час перебування у Віденській духовній семінарії, Філарет Колесса поглиблював свою музичну освіту. Протягом однорічного перебування у Австрії, він прослухав цикл лекцій з гармонії у видатного австрійського композитора Антона Брукнера  при Віденському університеті, відвідував оперні вистави, концерти, що також дуже сильно вплинуло на нього у майбутнім. 

 Але все ж таки повернувся додому і у 1896 році закінчив Львівський університет (Львів, вул. Університетська 1, 79000) на філософському факультеті  і саме у цей час він приділяв значну увагу композиторській діяльності. У ці роки він опублікував чимало обробок народних пісень. 

У  1918 захистив дисертацію у Віденському університеті та отримав вчену ступінь доктора філології.  Досліджував ритміку українських народних пісень  Галичини, Волині та Лемківщини.

Під час приєднання Західної України до УРСР був обраний депутатом Народних Зборів Західної України у жовтні 1939 р.

3 1939 — професор Львівського університету, директор державного музею етнографії у Львові (з 1940), керівник львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії Академії Наук УРСР.

У  1947 — стає депутатом Верховної Ради у Києві (вул. Михайла Грушевського 5, 01008).

Учасник міжнародних конгресів фольклористів, музикознавців і філологів.

Помер 3 березня 1947 року у віці 75 років у Львові. Похований у родинному гробівці на 78 полі Личаківського цвинтаря (Львів, вул. Мечникова 33).

Композиторська діяльність Філарета Колесси зосереджена переважно в хоровому жанрі. Оригінальні хори на слова Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Осипа Маковея, Олександра Олеся та інших поетів, численні обробки українських народних пісень були невід’ємною частиною репертуару західноукраїнських хорових колективів і здобули широке визнання.

Влітку 1908 року Філарет Колесса здійснив фольклористичну експедицію у Наддніпрянську Україну, записавши на Миргородщині  репертуар шести народних виконавців. Засадничою ціллю експедиції, за задумом ініціаторів проекту, мала була публікація мелодій традиційного кобзарсько-лірницького репертуару. Найкраще цьому допомогти мало фонографування. Результат п’ятирічної праці Філарета Колесси — весь записаний та транскрибований матеріал, був виданий двома томами (XIII та XIV] «Мелодій українських народних дум» – у 1910 та 1913 роках відповідно. Переглянути та перечитати можна на сайті електронної бібліотеки “Україніка”.

Пов'язані персони

Філарет Колесса поділив еволюцію фольклорної творчості  на три доби:

1. старинна доба (розквіт лицарсько-дружинної поезії, обрядові пісні з християнськими сюжетними нашаруваннями)
2. середня доба — золотий вік української народної поезії (козацькі історичні пісні й думи, розвиток любовної лірики)
3. новітня доба (у давніх формах втілюється новий зміст, стрімкий розвиток короткої пісенної форми)

А також доводить необхідність дослідження фольклору тим, що:

• усна словесність старша від літератури
• фольклор — це цінний матеріал для пізнання світогляду наших предків
• усна словесність — джерело для писаної літератури
• усі методи студіювання фольклору важливі для вияснення генези поетичних жанрів оскільки вони висвітлюють культурні взаємовпливи та ступінь їх націоналізації.

Найвідоміші  музичні твори Філарета Колесси

1. Хори «Ой умер старий батько», «Утоптала стежечку», «Якби мені черевики», «Було колись на Вкраїні» (усі на слова Т. Шевченка)
2. Обробки  українських народних пісень — в’язанки: «Вулиця» (1895), «Обжинки» (1898), «Гагілки» (1900),  збірник «Наша дума» (1902)
3. «Воєнні квартети» для вокального  квартету, чоловічих  та  жіночих  хорів (1915)
4. «Марш українських стрільців» (слова О. Маковея, 1915). «Я русин був» (слова О. Духновича, 1928) 
5. Обробки  українських народних пісень для дітей Філарет Колесса залишив у рукописі «Історію української етнографії»

А також його основні праці

• «Огляд українсько-руської народної поезії» (1905) 
• «Мелодії українських народних дум» (1910-13) 
• «Українські народні думи» (1920) 
• «Про генезу українських народних дум»( 1921)
• «Про вагу наукових дослідів над усною словесністю» (1922) 
• «Народні пісні з південного Підкарпаття» (1923)
• «Українські народні пісні на переломі 17-18 ст.» (1928) 
• «Народні пісні з галицької Лемківщині» (1929) 
• «Волинські народні пісні» (1937)
• «Народні пісенні мелодії українського Закарпаття» (1946)

Меморіальна таблиця на будинку Наукового товариства ім. Шевченка (Львів, вул.Винниченка, 24)

Філарет Михайлович Колесса  – неймовірний фанат свого мистецтва, він працював, творив та доводив всім, як гарно може звучати українська народна душа. Зробив великий внесок в культурно-історичну спадщину України, яку і зараз українці намагаються захистити і не дати згубити.

Цікаві факти

Література:

• Музика. 1925. № 11; Грушевська К. Праці Ф. Колесси
• Грица С. Праці Ф. Колесси і питання українсько-слов’янських фольклорних взаємозв´язків
• Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси
• Філярет Колесса «Українська усна словесність», Львів, 1938
• Мелодії українських народних дум / Ф. М. Колесса; АН Української РСР, Ін-т мистецтвознав., фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. – Київ: Наук. думка, 1969. – 586, [5] с., [4] арк. фото : ноти.
• Також багато наукових праць, є у вільному доступі в інтернеті, а також його творі можна прослухати, наприклад на youtube