Іван Якович Горбачевський (1854, с. Зарубинці, Тернопільщина – 1942, Прага) — походив з сім’ї священика, український біохімік, хімік, епідеміолог та гігієніст, термінограф.
Горбачевський вивчав медицину у Віденському університеті. Будучи студентом займався науковою і громадською діяльністю та робив перші кроки у дослідженні медичної хімії. Обіймав посаду голови студентського товариства «Січ» спільно із М. Драгомановим. Іван Горбачевський закінчив навчання у Віденському університет у 1877 р., здобувши ступінь доктора наук. Працював у Відні у двох інститутах – хімічному та фізичному. У 1882 р. Горбачевський став першим у світі, хто синтезував сечову кислоту, розкривши причини та шляхи її утворення.
Пов'язані організації
Іван Горбачевський також встиг попрацювати в Празі: починаючи з 1883 р. обіймав посади «надзвичайного професора» медичної хімії, декана та ректора медичного факультету. Він відкрив фермент ксантиноксидазу (1888 р.).
Горбачевському присвоєно орден Залізної корони у 1898 р. — найвищої нагороди Австро-Угорщини. У вченого був настільки високий рівень поваги та авторитету в Чехії, що його обрали членом Санітарної Ради Чеського Королівства. Разом з Іваном Пулюєм Горбачевський був співорганізатором «Української громади» в Празі. Українець багато працював в царині судової медицини, гігієни, епідеміології, загальної хімії та навіть токсикології, написавши 66 наукових публікацій в цих галузях. Також понад 100 наукових робіт у сфері санітарії, масова частка яких мали місце в Австро-Угорщині. В певних чеських джерелах та довідниках зазначається, що Іван Горбачевський вважався чеським вченим українського походження, настільки важливу роль він зіграв в сфері науки Чехії та Словаччини.
Івана Горбачевського обрали віцепрезидентом та президентом хімічної секції в 1900 р. Він очолив делегацію на Всесвітньому лікарському конгресі у Парижі та був почесним президентом Українського лікарського товариства з 1910 р.. Також варто згадати, що вчений був обраним першим міністром та засновником народного здоров’я Австро-Угорщини у 1917-1918 рр. Пізніше такі установи створили і в Німеччині, Англії, Франції. На цій посаді Горбачевський проводив дослідження Східної Галичини і виявив наступні проблеми: брак медичних закладів, лікарів та медикаментів, бідність людей, голод, нужду. Івана Горбачевського було удостоєно посмертним членом Палати панів австрійського парламенту, Членом Найвищої ради здоров’я Австро-Угорщини. У 1921 під час створення у Відні Українського університету, був співорганізатором та професором кафедри хімії, а в жовтні цього ж року — також і в Празі. Посаду ректора вчений займав у 1923, 1931, 1932, 1933, 1934 рр., і став почесним професором у 1937.
Меморіальна дошка І.Горбачевському на будинку, де вчений мешкав у 1918 році. (Wipplingerstrasse, 2 1010 Wien). Більше читайте в онлайн-архіві Інтерактивний український Відень в розділі «Пам‘ятники».
Цікаві факти
Література:
- Софія Липовецька. Маленькі знаки присутності великих українців у Відні, Storinka.at, 05.11.2019.
- За матеріалами Тернопільської обласної бібліотеки для молоді.
- За матеріалами Dovidka.biz.ua.