Іван Павлович Пулюй (1845, м.Гримайлів, Галіція, нині Чортківський район – 1918, Прага) — відомий вчений і патріот України, знаменитий фізик та електротехнік, громадсько-суспільний діяч, перекладач Біблії на українську мову. Народився у греко-католицькій родині на Тернопільщині.
Іван Пулюй успішно закінчив навчання в Тернопільській гімназії і далі продовжив освітню подорож на факультеті філософії у Відні. Тут він 5 років вивчав курс богослов’я у Віденському університеті. Паралельно на лекціях Пулюй вивчав фізику, астрономію та математику. Одразу ж після завершення вивчення богослов’я в Пулюя був шанс отримати сан священика, як бажали його батьки. Проте майбутній геній пішов своїм шляхом – серйозно взявся за вивчення електроніки та фізики.
Українець розпочинає працювати як науковець у 1872-74 рр. під супроводом проф. фон Лянга. Був доцентом у Віденському університеті. Наступні роки Іван Пулюй вже працював викладачем фізики у Військово-морській академії м.Фіуме (нині Хорватія). Іван Пулюй, як стипендіат Віденського міністерства освіти, покращував свої професійні знання з фізики в Страсбурзькому університеті в 1875 р. і в цьому ж році вивчав там електротехніку. У 1876 р. отримав ступінь доктора філософії, захистивши докторську дисертацію у Страсбурзі. Далі більше 30-ти (1884-1916 рр.) років очолював фізичний факультет німецького Празького політехнічного університета, працювавши деканом, а потім і ректором у цій установі. Тоді ж український вчений став першим у Європі деканом факультету електротехніки. Згодом в Австрії Цісар Франц-Йосиф назвав його Радником двору та нагородив Лицарським хрестом. Відомо, що в Чехії та Моравії Іван Пулюй був державним радником з питань електротехніки. А по закінченню праці в Празькому університеті, йому запропонували посаду міністра освіти в Австрії, від чого Пулюй відмовився через проблеми зі здоров’ям.
Іван Пулюй: рентгенівські промені та нещасливий збіг обставин
Талант українського генія підтверджувало і те, що він був автором 50 наукових видань з електротехніки та фізики українською, англійською та німецькою мовами. Іван Пулюй належав до спільноти світових вчених ХХ ст. та був шановним членом Наукового товариства ім. Шевченка. Через глибоке дослідження катодних променів та конструювання катодних ламп на початку 1880-х років Пулюй прокладав шлях до Х-променів, але, суто через нещасливий збіг обставин, світу стало відомо саме про досягнення Рентгена наприкінці 1895 р. Українця підтримав листом навіть Альберт Айнтштайн, який в своєму повідомленні вказав, що, на жаль, через славу і коріння Рентгена, останньому поталанило більше.
Пов'язані організації
Іван Пулюй та громадська діяльність
Як і було вказано вище, Іван Пулюй проявив себе також і у громадському житті. Ще за часів відвідування гімназії Пулюй організовує молодіжний гурток “Громада”, метою якого було вивчення української історії та літератури. Навчаючись у Відні, був співорганізатором товариства “Віденська Січ”, яке було рушійною силою, що об’єднувала українську молодь. Ще за часів свого студентства він зміг перекласти підручник з геометрії на українську, друкував статті на захист рідної мови та активно виявляв свою прихильність ідеї створення українського університету у Львові. Виступав за відродження української державності в роки Першої світової війни. Відповідно до спогадів очевидців, Іван Пулюй був поліглотом, в його арсеналі було аж 15 мов, в тому числі давні грецька та гебрейська.
Помер український геній 31 січня 1918 у Празі, де й був похований.
Література:
- За матеріалами biz.ua.
- За матеріалами Міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія».
- Леся Івасюк, Анна Крачковська. “Україна для нас нова, але рідна. Розмова з правнуками Івана Пулюя — Сабіне та Андрієм Пулюями в Австрії”, газета День day.kyiv.ua, 13.08.2020.
- Петро Кралюк. Великий українець Іван Пулюй. Чи буде достойно відзначено його 175-літній ювілей?, Радіо Свобода, 12.01.2020.