Залозецький-Сас Володимир-Сергій (1884, Чернівці – 1965, Іспер, Нижня Австрія) — український політичний, культурний та громадський діяч, радник, меценат, науковець.

Фото: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=14801

Цікаво, що приставка Сас у прізвищі позначає герб родини Сас. Сас — це шляхетський український рід, представниками якого є: Іван Франко (по матері), Соломія Крушельницька, Петро Конашевич-Сагайдачний, Андрей Шептицький та, навіть, Юрій-Франц Кульчицький.

Герб шляхетського українського роду, до якого належав Володимир-Сергій Залозецький-Сас

Український період життя

Народився мистецтвознавець 28 липня 1884 року в Чернівцях у сім’ї відомого на той час військового хірурга. Родина була досить освічена й заможна. Тому Володимир здобув якісну освіту. Ще в дитинстві зацікавився вивченням англійської та французької мов. В одній із місцевих чернівецьких гімназій меценат здобув початкову освіту, вищу освіту – у Чернівецькому університеті імені Юрія Федьковича, там же й отримав науковий ступінь – доктор права. Після цього Володимир продовжив навчання в Австро-Угорщині.

Перший період життя в Австро-Угорщині

Підкорюючи наукові вершини, успішно завершив навчання у Віденському університеті, де й захистив докторську дисертацію з мистецтвознавства. Залозецький отримав ступінь доктора філософських наук. Перша державна служба випала молодому 26-річному доктору в складі австрійської центральної комісії зі збереження різного роду пам’яток у Відні.

Пов'язані будинки

Перша світова війна внесла зміни в плани науковця. У 1914 році Володимир-Сергій був мобілізований до австрійського війська. Період війни дався мистецтвознавцю непросто: спочатку він потрапив до російського полону, тікаючи звідти, протягом року переховувався в Києві. 1919 рік став знаковим для Володимира Залозецького: Симон Петлюра призначив його радником надзвичайної дипломатичної місії УНР. Читайте детальніше про Створення Дипломатичної Місії Української Народної Республіки у Відні на сайті Інтерактивний український Відень у розділі “події”. Отримавши дану посаду, просвітник використовував її задля популяризації України як країни взагалі.

Пов'язані події

Повернення до рідного міста

Після першого періоду життя в Австрії радник повернувся до рідного міста разом із сім’єю. Починаючи з 1924-го року, освічений діяч працював професором у Чернівецькій консерваторії, у якій викладав історію мистецтва.

Другий період життя в Австрії та останні роки просвітника

1944 рік – початок повторної еміграції доктора наук до Відня. 21 рік радник викладав історію мистецтва в найпрестижнішому на той час університеті Австрії – Віденському. Був час, коли він працював у музеях, брав участь у багатьох розкопках, серед яких найвідоміші – у соборі Святого Штефана. Помер Володимир-Сергій Залозецький-Сас 13 липня 1965 року в містечку Іспер, що знаходиться в Нижній Австрії.

Пов'язані персони

Цікаві факти

Художні книжки/фільми/документалка:  

• Чимало сторінок присвячено Володимирові Залозецькому у відомій праці «Буковина. ЇЇ минуле і сучасне», написаній його молодшими сучасниками Денисом Квітковським, Теофілом Бриндзаном, Аркадієм Жуковським.
• У книзі Олександра Добржанського, Володимира Старика «Бажаємо до України!» вміщено спогади про Володимира Залозецького, Романа Смаль-Стоцького, а також спогади самого Залозецького про часи Першої світової війни.
• У дослідженні «Між націоналізмом і толерантністю» Володимир Старик подає діяльність Залозецького в контексті формування модерної української нації. Тут можна ознайомитися з фрагментом статті мистецтвознавця та громадсько-політичного діяча «Чи буде Буковина розділена?», з якою він взяв участь у дискусії з приводу поділу Буковини на румунську та українську. Дискусія велася на сторінках газети «Czernowitzer Morgenblatt». З повним текстом цієї праці можна ознайомитися в збірнику, упорядкованому Олександром Добржанським та Володимиром Стариком «Змагання за українську державність на Буковині (1914 – 1921)».
• Про один із важливих моментів, пов’язаних з діяльністю Володимира Залозецького як сенатора, розповідається в книзі Любомири Радиш-Старика «Радиші. Історія одного шубранецького роду». Зокрема йдеться про справу введення української мови як мови викладання в українських народних школах.
• Цікаві спогади про Володимира Залозецького залишили інші відомі чернівчани: Ґеорґ Дроздовський («Тоді в Чернівцях і довкола» – оповідь «Ото був би чоловік!») та Вернон Кресс («Моє перше життя»).
• У романі Василя Кожелянка «Срібний павук» з’являється персона Володимира-Сергія Залозецького-Саса.

Література:

• С. Білокінь. Залозецький-Сас, Малий словник історії України, uahistory.co.
• Дукат аукціонний дім. Залозецький-Сас Володимир-Сергій, duk-art.com.
• Український час. Володимир-Сергій Залозецький-Сас – відомий український мистецтвознавець та борець за незалежність, Український час, 16.07.2021.
• А.І.Жуковський. Залозецький-Сас, Енциклопедія сучасної України esu.com.ua, 2010.
• С. Білокінь. Залозецький-Сас, Енциклопедія історії України, 2005.